Якщо вести мову про те, як з’являлись перші школи й гімназії в Монреалі, то не можна обійти увагою Монреальську середню школу, яка стала значущою віхою початкової освіти в мегаполісі. Ближче до середини ХІХ століття члени англо-протестантської громади Монреаля вирішили заснувати навчальні заклади для своїх дітей, щоб навчати їх на місці. Так у 1843 році було засновано Монреальську середню школу, яку зареєстрували в 1845 році.
Спочатку заклад приймав лише хлопчиків, і його основною метою було сприяти вступу випускників до університету. Тут пропонували шкільну програму, яка базувалася на останніх наукових досягненнях в освіті. Відтак, протягом більш ніж ста років Монреальська середня школа готувала юнаків і дівчат до вступу в університет. За час свого існування ця престижна державна школа займала різні будівлі, деякі з них збереглися до нині. Більш детально про становлення початкової освіти в Монреалі та відкриття перших шкіл, на прикладі Монреальської середньої школи читайте на montreal1.one.
Королівський інститут розвитку науки
Відкрита 25 вересня 1843 року, Монреальська середня школа протягом свого існування п’ять разів матеріалізувалася, кожен раз на новому місці. Найвідомішою із цих п’яти є та, що працювала на Університетській вулиці, на кордоні між Золотою квадратною милею і районом Мілтон-Парк. До слова будівлю державної школи тут можна побачити й нині.
Але почалося все на початку ХІХ століття, коли освіта в Монреалі, як франкомовних, так і англомовних дітей, була результатом приватних ініціатив. Одним із таких ініціаторів був Олександр Скакель, який урочисто відкрив свою Класичну та математичну школу в 1800 році. Розуміючи необхідність дитячої освіти, це питання все частіше виносилось на публічне обговорення в той час.
У 1801 році був проголошений Акт про Королівський інститут розвитку науки. Цей документ мав довгострокові наслідки для розвитку освіти в провінції. Саме за принципами проголошеними в цьому документі вже через кілька років були створені Королівські гімназії Квебеку та Монреаля. Приватна школа Skakel була інтегрована в Королівську гімназію Монреаля. У 1846 році Олександр Скакель, який став директором цього закладу, помер, і школу було включено до Монреальської середньою школою. Це зробило її одним із найпрестижніших середніх навчальних закладів мегаполіса.
А вже між 1853 і 1870 роками ця школа була приєднана до Університету Макґілла. З тим самим, Монреальська середня школа приєдналася до громадської мережі під егідою Управління комісарів протестантських шкіл міста Монреаля. За ці роки школа зазнала кількох трансформацій і переїздів. Одна з найголовніших змін того часу, відбулась у 1875 році, коли заклад відкрили для навчання молодих дівчат.
Шкільна шотландська модель
Як же створювалася Монреальська середня школа. По-перше, вона була натхненна шотландською моделлю, керував процесом преподобний Джордж Фостер Сімпсон. Перші заняття в Монреальській середній школі відбулися в будівлі Бінгема на розі вулиць Нотр-Дам і Сен-Дені. Спочатку тут навчалося 65 учнів, але невдовзі до них приєдналися ще однокласники відтак наприкінці навчального року в липні 1844 їх було майже 170. Тому не дивно, що для постійно зростаючої кількості учнів приміщення швидко стало замалим, тож була побудована друга така школа. Вона з’явилася біля узбережжя Бівер-Холл, вартість будівництва склала близько 40 000 доларів США.
Через деякий час перебування в тимчасових приміщеннях на вулиці Сен-Пола школа переїхала до Бернсайд-холу, який був розташований на розі Дорчестера та Університетської. Це сталося в 1853 році, коли школа була інтегрована в Університет Макґілла. У 1856 році будівля постраждала від пожежі, яка змусила студентів повернутися до Бінгема. Ця пожежа поклала початок періоду переїздів школи. У 1878 році класи переїхали на Піл-стріт, перед другим переїздом на ту ж вулицю в 1892 році. Останній переїзд старшої школи відбувся на початку XX століття, коли школа переїхала на вулицю Університетську.
Як було зазначено вище в Монреальській середній школі завжди використовували останні віяння педагогічної науки. Але це стосувалося не лише цієї школи. Цікаво, як на початку XX століття в монреальських школах запроваджували уроки фізичної культури. Ще наприкінці ХІХ століття шкільне керівництво саме визначало те місце, яке фізична культура повинна була займати в шкільній програмі. У 1877 році в навчальному плані зазначалося, що фізичні вправи повинні проводитися в усіх класах один раз на тиждень. А вже в 1886 році навчальна програма передбачала п’ятдесят хвилин гімнастики на тиждень для учнів початкової школи.
Сержант-майор Томас-Анрі Скотт
Неабияку роль відіграв у цьому процесі сержант-майор Томас-Анрі Скотт, який став одним із піонерів фізичного виховання в школах Квебеку. У січні 1905 року, продовжуючи свою кар’єру в ополченні, Скотт почав викладати фізичне виховання в Монреалі, у звичайній школі Жака-Картьє та в Коледжі Сент-Марі та, ймовірно, того ж року в Колежі де Сен-Лоренс. Він віддавав перевагу шведському методу, який зводить використання спортивних снарядів до мінімуму. У 1906 році Скотт заснував міжшкільну гімнастичну лігу та отримав дозвіл на будівництво гімнастичного залу в Академії Плато.
Слід зауважити, що в 1900 році викладання гімнастики в деяких школах Монреаля збіглося зі створенням кадетських корпусів. Більшість інструкторів-викладачів були військовими офіцерами, які підпорядковувались Міністерству національної оборони. Між тим, в 1915 році була опублікована офіційна програма фізичної культури для деяких монреальських шкіл.
5 січня 1907 року на території Академії Плато було урочисто відкрито одну з перших шкільних ковзанок. Відкриття відбулось із величезною помпою перед сотнями людей. Сержант-майор Скотт організував спортивне шоу, в якому взяли участь близько сотні школярів. Не випадково Томаса-Анрі Скотта називають батьком фізичного виховання серед франкомовних квебекців.
Сучасна монреальська школа
Такий величезний досвід у початковій освіті дозволяє нині монреальським школам запрошувати на навчання школярів з усього світу. Навчання за кордоном вважається дуже корисним досвідом, що змінює життя, даючи школярам і студентам можливість дізнатися багато нового, живучи в зовсім іншому середовищі.
Монреаль, відомий своїм яскравим міським життям, а також багатою культурою та історією, може запропонувати молодим іноземним школярам незабутній час, проведений за навчанням за кордоном, сповнений особистого та академічного зростання.
Перехід до нової середньої школи іноді може лякати, тому забезпечення належної підтримки вкрай важливо. Завдяки широкому діапазону предметів дитина може розвинути корисні навички, підвищуючи свою допитливість і водночас покращуючи своє критичне мислення та комунікацію.
Учні, які відвідують середню школу в Монреалі, також отримують переваги від різноманітних позакласних заходів на вибір. Наприклад, учні, які цікавляться спортом, можуть займатись футболом, хокеєм чи баскетболом після школи. Вони також можуть приєднатися до шкільних вистав, драматичних гуртків, клубів робототехніки.
Джерела:
- https://ville.montreal.qc.ca/memoiresdesmontrealais/high-school-montreal-un-exemple-de-patrimoine-scolaire
- https://www.cssdm.gouv.qc.ca/nouvelles/capsule-historique-enseignement-education-physique/
- https://international.lbpsb.qc.ca/Newsletters/Curious-About-High-School-in-Montreal-Heres-What-You-Can-Expect