Ім’я Ірвінга Лейтона, видатного поета, відоме не тільки у Монреалі, а й далеко його межами. Він підкорив серця багатьох канадців своїм екстраординарним стилем, антибуржуазними поглядами та критикою політики. Далі на montreal1.one.
Пошук себе
Ірвінг Лейтон народився у 1912 році в Тиргу. Його справжнє ім’я – Ісраель Пінку Лазарович. Він ріс і виховувався в сім’ї румунських євреїв. Згодом вся родина переїхала до канадського міста Монреаль. Життя в Монреалі було далеко непростим. Сім’я жила в дуже бідному районі, де процвітала злочинність і зростала ненависть до єврейського населення.
У Монреалі Лейтон здобув початкову освіту, тоді як навчання у середній школі обернулося йому відрахуванням. Зокрема, саме коли Лейтон вступив до середньої школи, у його житті з’явилася поезія. У школі він познайомився з різними поетами, романістами та есеїстами. Також у школі Лейтон дуже захопився політикою та соціальною теорією. Він навіть став членом “Соціалістичної ліги молоді”. Він почав глибоко вивчати праці Карла Маркса та Ніцше. Внаслідок цього діяльність Лейтона у “Соціалістичній лізі молоді” була сприйнята як загроза, і його усунули від навчання.
Шлях Лейтона як поета
Шлях Лейтона як поета – це не тільки історія літературної майстерності, а й історія особистого росту і стійкості. У молодості він зіткнувся з численними проблемами та невдачами, які випробували його рішучість. Однак, ці випробування розпалили його творчий вогонь, давши новий поштовх для розвитку його поезії. У кожному вірші він знаходив втіху та зцілення, перетворюючи біль на щось більше. Зокрема, Лейтон прославився стилем “кажи як є”.
Його справжній шлях як поета розпочався з університету. Він навчався в коледжі Макдональда (Макгілла), де був широко відомий у творчих колах своїми антибуржуазними поглядами та лютою критикою політики. Саме навчаючись в університеті, Лейтон зрозумів, що його справжнє покликання – це поезія. Після цього він продовжив розвивати свою поетичну кар’єру. У той час він знайшов нові знайомства з такими ж як він – поетами-початківцями, а також відомими канадськими письменниками.
Коли почалася Друга світова війна, Лейтон був обурений політикою Гітлера, тому записався до лав канадської армії. Після звільнення з армії він працював у Монреалі з кількома літературними журналами.
З роками талант Лейтона розквіт, і його роботи привернули увагу художнього товариства Монреаля. Його вірші, які характеризуються глибоким розумінням людських емоцій, незабаром стали джерелом натхнення як колег-письменників, так і читачів. Чи то захоплення ефемерних радостей любові, занурення в глибини горя чи святкування тріумфу людського духу, його слова резонували зі справжністю, яка хвилювала душі та залишала глибокий слід.
1950-ті роки для Лейтона зробили справжньою міжнародною зіркою. Лейтон був найвідвертішим і найяскравішим канадським поетом тієї епохи. Його сатира в основному була спрямована проти буржуазної нудьги.
Лейтон не тільки писав вірші, а й викладав. Він більшу частину життя займався викладанням. Спочатку він навчав англійської мови, історії та політології в єврейській парафіяльній середній школі в Монреалі. А потім він почав їздити по всій Канаді і читати безліч лекцій.
Популярність та критика поезії Лейтона
Згодом, вплив поезії Лейтона вийшов за межі Монреаля. Його вірші були перекладені безліччю мов. Робота Лейтона була відзначена похвалами, зокрема престижними літературними преміями, які підкреслили його винятковий внесок у мистецтво поезії. Зокрема, за свою діяльність Лейтон був відзначений:
- премією генерал-губернатора за “Червону доріжку для Сонця”;
- Орденом Канади;
- премією “Петрарки за поезію” – він був першим неіталійцем, який отримав цю нагороду.
Попри те, що Лейтон протягом 20 століття набув популярності не тільки в Монреалі, а й далеко за його межами, його творчість також зіткнулася з критикою. Зокрема, роботи монреальського письменника критикували за його хвастощі, саморекламу та зайві слова. Він був одним із найперших у Канаді заколотників поезії.
Проте у 21 столітті Лейтон вважається легендарним поетом Канади. Адже його слова мають здатність переносити читачів в інший світ і вловлювати суть людського життя. Він писав від щирого серця, від душі і дуже чесно. На честь Лейтона в Монреалі було навіть названо одну з міських вулиць та літературний онлайн-журнал.
