Якщо говорити не лише про авіацію у вузькому сенсі, а ширше — про повітроплавання як перші спроби людини підкорити небо, то Монреаль має чим похвалитися. І це не випадковість. Річ у тім, що сама ідея польотів на повітряних кулях прийшла з Франції, де наприкінці XVIII століття брати Монгольф’є вперше підняли їх у повітря. З огляду на тісний культурний зв’язок Монреаля з Францією, поява цієї технології тут була лише питанням часу.
Уже в середині XIX століття в місті відбувалися публічні підйоми повітряних куль із пасажирами — події, які для свого часу виглядали майже фантастично і збирали натовпи глядачів. Задовго до появи літаків Монреаль уже був простором експериментів і технічної сміливості. Втім, це лише пролог до значно ширшої історії. Детальніше про зародження авіації в Монреалі можна прочитати на montreal1.one.
Початок — ще до появи моторних літаків

Якщо вже мова зайшла про повітряні кулі, то слід розкрити цю тему більш докладно. Тим більше, що перші польоти в Монреалі були пов’язані не з літаками, а саме з повітряними кулями. Уже в середині XIX століття місто стало одним із перших у Канаді, де відбувалися публічні підйоми аеростатів із людьми на борту.
Відомо, що один із таких польотів у 1850-х роках був не просто демонстраційним, а саме пасажирським — на борту кулі перебували люди, які підіймалися разом з аеронавтом. Фактично це один із перших зафіксованих випадків пасажирського повітроплавання в Канаді. Хоча ці польоти були короткими й залежали від погоди, вони мали величезне значення: показували, що повітря — це вже не недосяжний простір, а середовище, яке можна освоювати.
Водночас важливо розуміти, що для того часу це було не стільки транспортом, скільки видовищем. Повітряні кулі запускали під час свят, ярмарків або спеціальних демонстрацій, і вони збирали тисячі глядачів. Але саме з таких «атракціонів» і починалася історія авіації — як поєднання науки, ризику й людської цікавості.
Далі ще про один винахід, який передував авіалайнерам — про дирижаблі. Як виявляється, тут Монреалю також є чим похвалитися. На початку XX століття до повітряних куль додалися і більш керовані апарати — дирижаблі. У Монреалі їхні польоти також відбувалися, але переважно як демонстраційні: короткі підйоми, показові маневри й ті ж самі натовпи глядачів.
Окремої уваги заслуговує подія 1910 року, коли Монреаль став майданчиком для одного з найгучніших авіаційних шоу свого часу — Montreal Air Meet. Саме тут демонструвалися не лише перші літаки, а й повітроплавні апарати. Серед них був дирижабль типу Knabenshue, створений за напрацюваннями американського авіатора та конструктора A. Roy Knabenshue.
Керував польотом інший відомий ентузіаст авіації — Cromwell Dixon. Їхні показові виступи в межах Montreal Air Meet 1910 стали одним із найяскравіших прикладів того, як Монреаль поступово включався в глобальну авіаційну історію, ще до масового поширення літаків.
Перші експерименти й поява літаків

На початку XX століття авіація в Монреалі поступово виходить за межі видовищ і переходить у фазу практичних експериментів. Ентузіасти починають працювати вже не з кулями чи дирижаблями, а з апаратами, важчими за повітря — планерами та першими літаками. Це ще не були повноцінні та стабільні польоти: апарати часто запускали за допомогою автомобілів або імпровізованих механізмів, а самі підйоми тривали зовсім недовго. Проте саме в цей період формується головне — розуміння, що керований політ на літаку можливий і має перспективу.
Переломним моментом став 1910 рік, коли над Монреалем уперше пролетів літак. Це вже не сприймалося як атракціон — радше, як технологічний прорив, який демонстрував, що нова ера транспорту починає набирати обертів.
Паралельно починає формуватися інфраструктура. У регіоні з’являються перші майданчики для зльоту й посадки, які згодом переростуть у повноцінні аеродроми та аеропорти. Виникає потреба в стандартизації підготовки — пілоти отримують перші кваліфікації та сертифікацію, що поступово переводить авіацію з рівня індивідуальних експериментів у організовану сферу.
Важливу роль у розвитку відіграли й міжнародні події. З початком Першої світової війни авіація стрімко набуває військового значення, і багато канадських пілотів, зокрема, з регіону Монреаля, проходять підготовку та служать у військовій авіації.
Це не лише підсилює практичний досвід пілотів, але і прискорює розвиток авіаційної індустрії загалом. Саме в цей період авіація остаточно переходить із розряду експериментів у важливий елемент як цивільної, так і військової сфери.
Формування інфраструктури та підготовка пілотів

Після періоду перших експериментів і військового досвіду авіація в Монреалі починає переходити на новий рівень — від окремих ініціатив до системної інфраструктури. У 1920-х роках з’являються перші організовані аеродроми та майданчики, які вже виконують не лише демонстраційну, а і практичну функцію. Одним із важливих кроків стає відкриття аеропорту Сен-Юбер, який поступово перетворюється на один із ключових центрів авіації в регіоні.
Разом із розвитком інфраструктури змінюється і підхід до підготовки пілотів. Якщо раніше польоти були справою поодиноких ентузіастів, то тепер виникає потреба в стандартизованому навчанні. З’являються авіаклуби та навчальні програми, де майбутні пілоти проходять підготовку, отримують кваліфікацію та сертифікацію.
Авіація поступово виходить за межі експерименту і стає частиною економіки та повсякденного життя. Польоти починають використовуватися не лише для демонстрацій, а і для перевезення людей і вантажів, поштового зв’язку та інших практичних задач. Саме в цей період Монреаль закріплює за собою статус одного із центрів розвитку авіації в Канаді, де поєднуються навчання, інфраструктура й перші елементи комерційної авіації.
Але ця розповідь була б неповною без згадки про період Другої світової війни, коли авіація в Монреалі набула ще більшого значення. Саме в цей час місто та його промислова база активно залучаються до виробництва літаків і комплектувальних для потреб союзників. Підприємства працюють у режимі високого навантаження, а авіаційна галузь перетворюється на один із ключових елементів економіки.
Водночас значна кількість пілотів проходила підготовку та служила у військовій авіації, що додатково підсилює роль Монреаля як важливого центру авіаційної компетенції.
Авіація Монреаля у воєнний період

Тут слід відзначити, що під час Другої світової війни Канада відігравала важливу роль у підготовці авіаційних кадрів для союзників, і Монреаль став одним із центрів, де формувалися майбутні пілоти, які згодом брали участь у бойових діях у Європі.
Також важливо розуміти, що багато пілотів, які служили в авіації, не завжди ставали «асами» у формальному сенсі, але мали бойовий досвід. Частина з них проходила підготовку в навчальних програмах, пов’язаних із Канадською авіаційною школою, де Монреаль відігравав неабияку роль у загальній системі підготовки.
Таким чином, внесок Монреаля у військову авіацію полягав не стільки в окремих іменах, скільки в системі: підготовці пілотів, підтримці інфраструктури та участі в загальноканадській авіаційній мобілізації, яка забезпечила союзників кваліфікованими льотчиками.
І саме поєднання цих етапів зробило місто одним із надважливих авіаційних центрів не лише Канади, а й загалом Північної Америки.
Джерела:
- https://www.mtl.org/en/experience/sky-limit-montreal-aviation-museum
- https://metmtl.com/en/our-history
- https://www.sunwing.ca/fr/inspiration-de-voyage/histoire-de-l-aviation
- https://thecanadianencyclopedia.ca/fr/article/aviation-3
- https://proposmontreal.com/index.php/premier-vol-de-jacques-de-lesseps/
