У середині XIX століття Монреаль стояв на порозі освітніх змін. Місто зростало, розвивалася торгівля і промисловість, а потреба в підготовленій і освіченій молоді ставала дедалі очевиднішою. Саме в цей час з’явилася ідея створити чоловічу гімназію для англомовних учнів.
Мова йшла про школу, яка мала не лише навчати, а й формувати майбутню еліту міста. Ця школа стала символом нової системи середньої освіти, а її історія відображає взаємодію англо- та франкомовної громад Монреаля, їхні амбіції, сумніви і прагнення до знань. Детальніше читайте на montreal1.one.
Як навчали в Монреалі
У перших чоловічих гімназіях Монреаля навчання відбувалося за шотландською системою, яку запозичили саме для англомовних учнів. Програма включала класичні дисципліни, серед яких були латина та грецька мова, математика, історія та природничі науки. Велику увагу приділяли читанню, письму та логічному мисленню. Таким чином, молодь готували до успішного продовження освіти у вищих навчальних закладах.
Заняття проходили в досить суворому режимі. Відбувалися лекції, письмові вправи, домашні завдання та регулярні екзамени. Викладачі не лише ділилися знаннями, а й виховували дисципліну, відповідальність і навички публічного мовлення.
Першочергово в школу, якщо говорити про англомовних дітей, віддавали родини купців, освічених фахівців — мова про лікарів, юристів, інженерів тощо, — та чиновників, які прагнули підготувати своїх синів до університету та впливових посад у місті. Натомість франкомовні діти переважно навчалися в спеціальних франкомовних закладах.
Дівчата ж у ті часи навчалися переважно вдома або в приватних жіночих школах, тож середня освіта в гімназіях і школах була практично доступна тільки хлопцям.
Отже, як видно, навчання формувало не лише академічні знання, а й соціальний і мовний простір молоді, підкреслюючи різницю і взаємодію між англо- та франкомовними громадами Монреаля. Нехай поступово, але школа ставала не просто навчальним закладом, а центром формування освіченої молоді, де учні здобували знання та навички, що відкривали їм шлях до вищої освіти.
Хто керував процесом навчання в Монреалі
Керівництво школами в ті часи зазвичай здійснювалося через обрану раду правління або опікунську раду, до якої входили представники родин учнів, а також освітніх і церковних кіл. Так, рада приймала рішення про фінансування, призначення викладачів, затвердження програм і контроль за дисципліною, забезпечуючи стабільність і престиж закладу.
Так само значну роль відігравав McGill University, який надавав наукове й організаційне кураторство, допомагаючи формувати навчальні програми та стандарти викладання.
Важливим фактором також залишався вплив церкви. Протестантська церква контролювала більшість англомовних шкіл міста після 1870 року через протестантський шкільний комісаріат, визначаючи правила, структуру навчання та кадрову політику. Для франкомовних дітей освіту переважно контролювала католицька церква, яка встановлювала власні навчальні програми, моральні стандарти та правила поведінки.
Таким чином, церкви окремо впливали на освіту своїх громад, формуючи відповідно освітнє і соціальне середовище для англо- та франкомовної молоді.
Відтак школа стала результатом спільної роботи громади, університету та церковних структур, що забезпечувало стабільність та престиж закладу протягом багатьох десятиліть. Молодь отримувала знання, виховання і підготовку до майбутньої соціальної та професійної діяльності в місті водночас складалася чітка мовна та релігійна структура навчання.
Тобто тогочасні школи були необхідні не лише для навчання академічних дисциплін, а і для формування соціально відповідальної та освіченої молоді, здатної обіймати адміністративні та професійні посади. Ідея створення чоловічих гімназій виникла з усвідомлення потреби в тому, щоби підготовлена молодь стала ключем до розвитку міста, економіки та культурного життя. Без таких закладів освічена громада просто не могла б сформуватися.
Ідея, кошти та планування навчального процесу
Одна з перших чоловічих гімназій High School of Montreal була заснована в 1843 році. Будівлю спроєктував відомий архітектор Фредерік Вільям Бейлі, а розташована вона була неподалік від центру міста, що робило школу зручною для родин англомовних учнів.
Фінансування забезпечували пожертви заможних родин та громадських організацій, а частину підтримки надавав McGill University, пропонуючи методичну та організаційну допомогу. Завдяки цьому проєкт школи був добре ресурсно забезпечений: мова про будівлю, меблі, обладнання класів та оплату праці перших викладачів, яка відбувалася за планом.
На момент відкриття школа мала чотири основні класи, розділені за рівнем підготовки учнів. У кожному класі навчалося від приблизно від 20 до 25 хлопців. Перерви між заняттями використовували для читання в бібліотеці, коротких прогулянок на шкільному подвір’ї та спілкування, що було досить типовим для тогочасних шкіл.
До того ж формувало дисципліну й соціальні навички в учнів. Водночас вони мали час для підготовки домашніх завдань та самостійного повторення матеріалу під наглядом наставників.
Хто навчався і реакція франкомовної громади
У High School of Montreal окремо враховувався мовний та соціальний розподіл учнів. Школа була відкритою переважно для хлопців з англомовних родин, тоді як франкомовні діти навчалися в католицьких закладах, хоча деякі з них іноді відвідували англомовну школу. Це відбувалося, якщо батьки були бізнесово активними й бачили вигоду у володінні англійською мовою та знаннях за класичною програмою. Але такі випадки траплялися вельми рідко й не були масовим явищем.
Тобто, навіть франкомовна громада відчувала вплив таких шкіл, як High School of Montreal, на формування освітніх стандартів і мовного середовища міста.
Що стосується High School of Montreal, то школа виникла як добре спланований і ресурсно забезпечений проєкт, який об’єднав зусилля громади, університету та церкви. Це дозволило не лише створити престижний навчальний заклад, а й закласти фундамент для розвитку освіченої та соціально відповідальної молоді, яка пізніше, протягом десятиліть, визначала обличчя англомовного Монреаля.
До слова, перші учні школи були переважно з родин інтелігенції, адвокатів, інженерів, лікарів, купців та чиновників. Основною їхньою метою було, щоб діти підготувалися до навчання в одному з університетів. Адже здобуття освіти відкривало шлях до адміністративних, управлінських і професійних посад у міській владі, торгівлі та бізнесі.
Школа, яка вплинула на розвиток освіти в Монреалі
Попри мовний і релігійний поділ, High School of Montreal мала опосередкований вплив на франкомовну громаду, демонструючи, як мали формуватися стандарти освіти, розвиватися мовні та культурні взаємодії. Таким чином, навчальний заклад не лише готував англомовну молодь до професійного життя, а й визначав освітнє середовище всього Монреаля.
Нині будівля колишньої гімназії використовується для інших освітніх та культурних цілей, зберігаючи пам’ять про старий навчальний заклад. Її історія нагадує про роль середньої освіти у формуванні освіченої молоді та адміністративної еліти Монреаля.
Джерела:
- https://quescren.concordia.ca/fr/resource/B66VNW9G
- https://www.archives.mcgill.ca/resources/guide/vol1/rg90.htm
- https://archivalcollections.library.mcgill.ca/index.php/montreal-high-school-and-the-high-school-for-girls-fonds
- https://ville.montreal.qc.ca/memoiresdesmontrealais/high-school-montreal-un-exemple-de-patrimoine-scolaire