2 червня 1906 року відкрився найбільший парк розваг у Канаді, який залишався таким, ще багато років. Щоб зрозуміти, як зароджувався Dominion Park, треба розглянути цей проєкт у контексті комерційної війни між двома потужними трамвайними компаніями Монреаля — Montreal Street Railway і Montreal Terminal Railway. Перша контролювала центр міста, а друга відповідала за острів Монреаль. У 1903 році Монреальський термінал урочисто відкрив трамвайну лінію від Мезонев до Бут-де-л’Іль через авеню Суліньї.
Монреальська вулична залізниця також хотіла обслуговувати схід міста, який тоді був на економічному підйомі, але це була територія термінала. Щоб розв’язати цю проблему, у червні 1904 року було створено компанію Suburban Tramway & Power Company. До неї входили два директори з Нью-Йорка. У той самий час американський забудовник Гаррі Еллісон Дорсі, який уже був власником парків розваг у Мілуокі та Міннеаполісі, натхненних знаменитим Коні-Айлендом у Нью-Йорку, зацікавився ідеєю будівництва такого ж парку в Монреалі. Отже, саме так заплутано, усе починалося, більш детально про будівництво й роботу парку читайте на montreal1.one.
Перипетії напередодні будівництва
Причина цього бажання була дуже проста, місто було економічною столицею Канади. Кілька великих банків, страхових компаній і фірм текстильної, цукрової, водо- та електроенергетичної промисловості, створили в Монреалі свої головні офіси. Відтак у 1905 році Гаррі А. Дорсі та Suburban об’єднали зусилля, щоби побудувати парк розваг, який, увага, щоби бути успішним, повинен був обслуговуватися трамвайною лінією. 2 січня 1906 року компанія Dominion Park Ltd. отримала федеральний статут із капіталом у розмірі 250 000 доларів США, який швидко збільшився до 400 000 доларів наступного року.
Dominion Park став третім парком розваг на вулиці Нотр-Дам. Але він одразу заявив про свої претензії на лідерство, які невдовзі справдилися. Невеликий парк Riverside у Мезонев, який мав лише американські гірки протягом останніх двох років свого існування, не витримав жорсткої конкуренції з Dominion і остаточно збанкрутував у жовтні 1906 року. Що стосується Sohmer Park, діяльність якого була заснована на музичних і водевільних номерах, був закритий у 1919 році після пожежі.
У той самий час до 800 робітників були зайняті на будівництві Dominion Park, щоб встигнути завершити роботи до запланованого відкриття 24 травня 1906 року — на День королеви. Витрати на будівництво були вельми значними, президент парку обмовився, що вони становитимуть півмільйона доларів, а два найбільші атракціони, «Стрільба по жолобах» і «Мальовнича залізниця», будуть побудовані американськими фірмами.
Початок роботи
Зазвичай вхідний квиток коштував 10 центів для дорослих і 5 центів для дітей, але це були просто гроші за вхід, далі для участі в атракціонах треба було платити ще окремо. Тому сімейна прогулянка була не по кишені багатьом сім’ям. Проте багато відвідувачів усе одно приходили в парк у неділю та вихідні дні, не обов’язково користуючись атракціонами. При цьому протягом усього свого існування парк був місцем, яке обирали профспілки, торгові асоціації чи бізнес ділки для щорічного пікніка.
Парк виділявся своїм грандіозним виглядом. Перше враження на відвідувачів справляла величезна 125-футова (38-метрова) вежа, увінчана маяком, який можна було побачити навіть зовні. Щоби потрапити в парк, необхідно було пройти під тріумфальною аркою. Відвідувачів зустрічала музика, яку грав оркестр парку, а також протягом усього маршруту можна було спостерігати за виступами акробатів. Характерно для того часу, що дисплей був лише англійською мовою, ніякої французької.
Поруч із вежею знаходився головний атракціон «Стрільба по жолобах», предок «La Pitoune» у Ла-Ронді. А ось ще один визначний атракціон — «Мальовнича залізниця» або американські гірки, які тяглися через значну частину парку. Був також атракціон «Ye Olde Mill», де відвідувач сідав на каное, яке везло його в штучну печеру з театральними ефектами.
Далі були «Повітряні гойдалки». З назви зрозуміло, що цей атракціон складається із сидінь, підвішених на металевих ланцюгах. При обертанні крісла нахиляються назовні під дією відцентрової сили. Павільйон «Tour du Monde» був дуже цікавим у ті часи — відвідувачі сиділи у вагоні, а на екрані показували картини з різних місць на Землі.
Післявоєнні удосконалення
Інші цікаві атракціони й розваги були зосереджені в тематичних павільйонах, таких як «Будинок нісенітниці» або «Потоп Джонстона в Пенсільванії», де в мініатюрі було відтворено цю трагедію, яка спричинила понад 2200 жертв у 1889 році. У 1913 році, через рік після загибелі «Титаніка», з’явився павільйон, присвячений цій трагедії. Деякі атракціони нині були б немислимими, наприклад, «Дитячий інкубатор», який дозволяв людям спостерігати за медсестрами, які доглядають за новонародженими або «Дикі пігмеї» 1913 року.
Після Першої світової війни в парку з’явилося оглядове колесо та «Фотобудинок». А також довгоочікуваний ресторан із ліцензією на алкогольні напої та танцювальний зал, вони дуже доречно доповнили атракціони, які пропонувалися відвідувачам. Успіх парку був таким, що до кінця першого сезону, 16 вересня 1906 року, він прийняв 1 мільйон відвідувачів.
Проблеми з пожежами
Та попри ці грандіозні успіхи, адміністратори стикалися із численними проблемами, найстрашнішою, з яких були пожежі. 6 листопада 1907 року, коли парк був закритий на міжсезоння, вогнем була знищена значна частина споруд. Було завдано збитків на 100 000 доларів США. Друга пожежа сталася в суботу ввечері 28 червня 1913 року і знищила аж 3 павільйони. Це був пік сезону, компанія обіцяла відновити все якомога швидше.
Найбільша й найтрагічніша пожежа сталася 10 серпня 1919 року на атракціоні під назвою «Містік Рілл». Він складався з тунелю, у якому гребні човни слідували за течією, путь прикрашали різні сцени, намальовані на тканині, наприклад, можна було пропливати повз дракона. Саме в тунелі сталася пожежа, ймовірно, через погано погашену сигарету. Атракціон перетворився на вогняну пастку, адже павільйон був зроблений із дерева, тканини та гудрону для гідроізоляції. До того ж він не мав запасних виходів. Що ще гірше, кілька човнів опинилися в тунелі якраз під час пожежі.
Спочатку було 7 жертв, жахливо обгорілі тіла було важко ідентифікувати. Через два тижні були виявлені кістки восьмої жертви, вважалося, що це кістки дитини 3–4 років, але виявилось, що то кістки собаки.
На початку 1920-х років Dominion Park очолював біржовий маклер Дж. Х. Редпат. Пізніше ним володів Shields Management. У середині 1930-х років парк перейшов до рук адвоката Леона Гарно.
Нині на одному з улюблених громадських пляжів Сент-Джона, який знаходиться в Dominion Park, відбуваються цікаві зміни. Після історичних повеней у 2018 та 2019 роках, які пошкодили головну будівлю парку, місто та громада працювали разом, щоб створити трифазний генеральний план відновлення природної краси та доступності парку Dominion. Цей план включав додаткові зручності, громадські місця та кращий доступ до пляжу, щоб усі могли насолоджуватися. Dominion Park є глобальним геопарком ЮНЕСКО Стоунхаммер і першим геопарком Північної Америки.
Джерела: